Полтавський університет економіки і торгівлі — один із найстаріших економічних закладів вищої освіти центральної України. Його історія охоплює понад шістдесят років і відображає еволюцію системи вищої освіти в країні. Навчальний заклад пройшов шлях від консультаційного центру до сучасного університету з широкою академічною програмою та міжнародною співпрацею. У 2020-х роках ПУЕТ і далі відіграє важливу роль у підготовці фахівців у галузі економіки, менеджменту, торгівлі та суміжних сфер. Далі на poltava.one.
Торгівельні училища на території Полтавщини на початку XX століття
Економічний розвиток Полтавщини наприкінці XIX — на початку XX століття зумовив появу мережі спеціалізованих навчальних закладів, які готували фахівців у сфері торгівлі, бухгалтерського обліку та кооперативної діяльності. Уже в той період регіон ставав важливим аграрно-торгівельним вузлом, що формувало сталий попит на професійні кадри. У відповідь на ці виклики в різних містах Полтавської губернії почали активно відкривати торгівельно-економічні училища та курси.
Одним із перших подібних закладів стало Олексіївське комерційне училище міністерства торгівлі та промисловості, засноване у 1905 році. Ініціатива його створення належала місцевому купецтву, а відкриття стало можливим завдяки рішенню Кременчуцької міської думи. Навчальний заклад надавав початкову та середню професійну підготовку з комерційної справи, бухгалтерії та діловодства.
Термін навчання становив 8 років, а вивчення спеціальних предметів починалося з 5 класу. Училище фінансувалося частково коштом міської думи та місцевих купців, зацікавлених у підготовці кваліфікованих помічників для власної торгівельної діяльності. Навчальна програма включала математику, бухгалтерський облік, торгівельне рахівництво, товарознавство, основи банківської справи та ділову кореспонденцію.
Комерційні училища відкривалися і в інших населених пунктах регіону. Це були середні навчальні заклади, які створювалися з метою підготовки спеціалістів у сфері торгівлі та комерції, проте фактично виконували роль загальноосвітніх шкіл із комерційним ухилом. Тривалість навчання в них становила 7–8 років. До комерційних училищ приймали дітей обох статей і будь-якого віросповідання з початковою освітою, еквівалентною першому класу реального училища. У них викладали не лише загальноосвітні дисципліни, а й комерційну арифметику, практичну бухгалтерію, комерційне діловодство, політичну економію та товарознавство.
Станом на 1916 рік на території Полтавської губернії функціонувало шість комерційних училищ: Полтавське, Кобеляцьке, Кременчуцьке, Прилуцьке, Переяславське та Роменське.
Іншими словами, вже на початку XX століття на Полтавщині сформувалося стійке підґрунтя для розвитку торгівельної освіти. Комерційні училища стали першими кроками на шляху підготовки економічних кадрів і заклали фундамент для появи майбутніх закладів вищої освіти, зокрема Полтавського університету економіки і торгівлі.
Перші кроки: від консультаційного пункту до філії інституту
Історія Полтавського університету економіки і торгівлі розпочалася у 1961 році, коли у Полтаві було створено навчально-консультаційний пункт Львівського торгівельно-економічного інституту. Ця ініціатива стала відповіддю на зростальний попит на підготовку кваліфікованих економістів і фахівців з торгівлі в регіоні. На початковому етапі навчальний процес був орієнтований переважно на заочну форму навчання, а викладачі приїздили зі Львова або залучалися з-поміж місцевих фахівців.
Вже у 1968 році навчальний заклад вийшов на новий рівень — на базі консультаційного пункту було створено факультет заочного навчання. Це дозволило розширити освітні можливості, впровадити очну форму навчання та забезпечити системну роботу зі студентами. Кількість охочих навчатися стрімко зростала, що потребувало організаційних та кадрових змін.
Наступним логічним кроком стало перетворення факультету на повноцінну структуру вищого навчального закладу. У 1970 році у Полтаві було офіційно відкрито філію Львівського торгівельно-економічного інституту, яка стала самостійною освітньою одиницею в межах загальносоюзної системи вищої освіти. Ця подія стала знаковою не лише для самого закладу, а й для всього регіону — Полтава зміцнила свій статус одного з центрів економічної освіти на території Української РСР.
Час становлення: Полтавський кооперативний інститут у радянський період
Після отримання статусу філії Львівського інституту в 1970 році навчальний заклад у Полтаві швидко перетворився на впливовий освітній центр. Під назвою Полтавський кооперативний інститут він став відомим у всіх куточках Радянського Союзу. Основна увага приділялася підготовці фахівців у сфері торгівлі, громадського харчування, бухгалтерського обліку, економіки та управління в системі споживчої кооперації.
Навчальні програми постійно оновлювалися відповідно до вимог часу. Активно розвивалася науково-дослідна діяльність, створювалися кафедри й лабораторії, проводилися конференції та семінари. Інститут не лише готував фахівців, а й слугував платформою для обміну досвідом та впровадження нових управлінських підходів.
Кооперативна спрямованість навчання забезпечувала тісний зв’язок із практикою. Багато студентів проходили виробничу практику в системі споживчих товариств, а найкращі випускники обіймали керівні посади в торгівельних підприємствах і кооперативах. Викладачі інституту активно долучалися до наукових проєктів, публікували праці, впроваджували власні розробки в діяльність організацій.
Завдяки високим стандартам освіти та активній науковій роботі Полтавський кооперативний інститут здобув авторитет серед закладів вищої освіти СРСР. Він став не просто навчальним закладом, а важливою ланкою у системі підготовки економічних кадрів, які зробили значний внесок у розвиток вищої освіти в країні. Кадри інституту мали попит в усіх республіках колишнього Радянського Союзу.
У 1978 році було відкрито Бєлгородську філію Полтавського кооперативного інституту, яка у 1981 році була перетворена на Бєлгородський кооперативний інститут Центроспілки СРСР. З 1985 по 1990 рік діяв філіал інституту в Баку. У 1991 році Центроспілка СРСР передала Львівський торгівельно-економічний інститут та Полтавський кооперативний інститут у підпорядкування Центроспілці Українського споживчого товариства (Укоопспілка).
У 1992 році голови правлінь Укоопспілки, Кримської республіканської спілки споживчих товариств та 24 обласних споживспілок України підписали договір про створення спільного закладу вищої освіти — Полтавського кооперативного інституту. Керівним органом стала створена рада засновників Полтавського кооперативного інституту.
Новий етап розвитку Полтавського кооперативного інституту
З набуттям Україною незалежності у 1991 році розпочався новий етап розвитку системи вищої освіти. Ці зміни торкнулися й Полтавського кооперативного інституту, який в умовах стрімких соціально-економічних перетворень почав адаптуватися до нових викликів часу. Керівництво закладу поставило собі за мету не лише зберегти напрацьований потенціал, а й вийти на якісно новий рівень — як у структурі, так і в змісті освіти.
Одним із ключових напрямів трансформації стало розширення спектра освітніх програм. Окрім традиційних спеціальностей у сфері торгівлі та кооперації, почали відкриватися нові напрями. Це дало змогу залучити студентів, зацікавлених у сучасних і популярних професіях.
У 1990-х роках університетська структура активно розвивалася. В інституті було створено реальні умови для підготовки фахівців з урахуванням потреб ринкової економіки. Відкривалися нові факультети та спеціальності. Так, в 1993 році відкрито спеціальність «Фінанси і кредит», в 1994 — «Менеджмент у виробничій сфері», в 1996 — «Міжнародна економіка», в 1997 — «Маркетинг». У 1998 році розпочато підготовку фахівців за спеціальностями «Технологія зберігання, консервування і перероблення м’яса» та «Товарознавство і експертиза в митній справі».
У 1994–1995 навчальному році в місті Донецьку розпочав роботу заочний факультет інституту, а в 1997 році було відкрито Черкаський заочний факультет Полтавського кооперативного інституту. Того ж року, згідно з рішенням Державної акредитаційної комісії міністерства освіти України, заклад був акредитований за III рівнем з наданням права випуску фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями: спеціаліст (3 спеціальності) та магістр (5 спеціальностей).
Інститут став не лише освітнім закладом, а й науковою платформою, де розвивалися сучасні підходи до економіки, менеджменту та цифрових технологій. Наприкінці 1990-х років в ньому функціонувало 7 факультетів, 24 кафедри, центр комп’ютерних технологій, центр зв’язків із виробництвом, навчально-виробничий комбінат громадського харчування.
Крім того, навчальний заклад приділяв значну увагу міжнародному співробітництву. Інститут активно брав участь у європейських програмах обміну, укладав угоди про партнерство із закордонними закладами вищої освіти, залучав іноземних студентів. Було встановлено зв’язки з Європейською академією маркетингу та Європейським інститутом менеджменту в Брюсселі, Центральноєвропейським університетом у Будапешті, університетом у Валенсії. Це дозволило інституту стати частиною глобального освітнього простору та зміцнити свою репутацію як сучасного, відкритого і конкурентоспроможного закладу вищої освіти.
Перетворення інституту на університет
У грудні 2000 року кабінет міністрів України підтримав пропозицію Центральної спілки споживчих товариств про створення на базі Полтавського кооперативного інституту Полтавського університету споживчої кооперації України. Відповідну постанову було ухвалено у травні 2001 року.
У 2003 році в університеті відкрилися нові спеціальності — «Банківська справа», «Економічна кібернетика», «Соціальна інформатика». У 2006 році відкрито факультет «Управління персоналом і економіка праці», а у 2007 році — «Готельно-ресторанна справа». Вже у 2009 році в університеті навчалося понад 15 000 осіб, а кількість науково-педагогічного персоналу становила 577 осіб, серед яких — доктори наук, професори, кандидати наук та доценти.
У 2009 році університет пройшов повторну акредитацію, за результатами якої рішенням Державної акредитаційної комісії йому присвоєно найвищий — IV рівень акредитації. У квітні 2010 року Полтавський університет споживчої кооперації України було перейменовано на Полтавський університет економіки і торгівлі.
Перетворення інституту на університет стало не просто зміною назви, а результатом системної роботи з модернізації навчального процесу, наукової бази та організаційної структури. Цей перехід відкрив нові горизонти для розвитку, дозволив університету зберегти спадкоємність традицій і водночас упевнено рухатися вперед.