Машинобудування — це одна із найперспективніших галузей промисловості в Україні. Флагманом цієї промисловості на Полтавщині є Полтавський турбомеханічний завод, який здобув собі славу як в Україні, так і за її межами. Особливий попит має турбінне обладнання, яке виробляє завод, а також компресори для гальмівних систем тролейбусів, електропоїздів, тепловозів. З 2022 року завод тимчасово припинив свою роботу. Про це та інше – в матеріалі далі на poltava.one.
З чого все починалося
Турбомеханічний завод у місті Полтава є одним із найстаріших підприємств. Його історія починається у 1899 році. Заснувала його купчиха М. Полякова. Уже тоді він нагадував прообраз сучасних заводів, мав механічну майстерню, щоправда, джерелом води залишався колодязь. Штат майстерні налічував близько 20 робітників. Основним функціоналом своєрідного чавуноливарного заводу було виготовлення деталей до сільськогосподарського реманенту, ремонт млинів, візків та різного сільськогосподарського начиння.
З приходом радянської влади на територію Лівобережної України підприємство купчихи було реорганізовано на оборону майстерню, в якій працювало близько 65 осіб. По суті в купчихи відібрали завод, натомість пообіцяли компенсувати певну частину його вартості.
Через кілька років з’явилася мода на організацію артілей, яка не обійшла і цю майстерню. Її реорганізували в артіль під назвою “Механік”, яка крім ремонту сільськогосподарського інвентарю ще і почала виготовляти ліжка. В цей час там працювало більше сотні майстрів.
1924 рік став знаковим в історії заводу. Тоді на Полтавщині було прийняте рішення про злиття невеликих артілей, що займалися металообробкою у один великий завод “Метал”, на базі артіллю “Механік”. Очолив завод Степанченко Олександр Зіновійович.
З наступного року завод починає спеціалізуватися уже не на галузі сільського господарства, а на виготовленні механізмів для трикотажної промисловості. Завод першим в Радянському Союзі виготовив модернізовану ручну кругловязальну машину “Віленку” за зразком, і сконструював першу вітчизняну машину напівавтомат “Полтавку”.
У 1927 році на заводі працювало близько 250 спеціалістів, за рік до нього добудували ще один механічний цех. У 30-х роках розширюється спеціалізація “Металу”, тоді виготовляють перший друкувальний верстат, і починають працювати для поліграфічного машинобудування.
Успіхи заводу були неодноразово відзначення на всесоюзному рівні, завод включений до переліку ударних підприємств.
Війна і сучасність
З початком Другої світової війни завод евакуювали в місто Саратов, він працював на потреби армії, ремонтував військову та цивільну техніку. До кінця війни завод не мав чіткого профілю виробництва, брався за окремі замовлення, що призвело до великих збитків, які вимірювалися мільйонами рублів.
Після перемоги завод налагодив виробництво інжекторів, редукторів, масло очисних машин, а також займався ремонтом парових турбін. Згодом він переходить у розпорядження Міністерства енергетики і електрифікації. І знову його спеціалізація дещо змінюється на виготовлення енергозапчастин. У 1971 році на заводі вперше була виготовлена перша партія турбінних лопаток для експорту. Згодом продукцію “Металу” почали експортувати до 24 країн світу.
У 90-х роках ХХ століття спеціалісти заводу освоїли виробництво близько півсотні виробів для гірничо збагачувальної та металургійної промисловості. На “Металі” працювали талановиті фахівці своєї справи, адже виробництво ставало все більш складним та трудоємким.
У 1994 році завод перетворили у ВАТ “Полтавський турбомеханічний завод”. 2003 року завод увійшов до складу концерну “Укрросметал”. У 2010 році підприємство перетворились на ПАТ “Полтавський турбомеханічний завод”.
Згодом підприємство увійшло до концерну “Нікмас”. У 2022 році ДБР наклало арешт на майно концерну через зв`язок з країною-агресоркою Росією.