Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка входить в число найстаріших в Україні вищих мистецьких навчальних закладів. Протягом усієї історії навчання та педагогічна діяльність тут вважалася однією з найуспішніших кар’єрних реалізацій в мистецькій галузі. Який був розвиток закладу та що змінилося з того часу — в нашому матеріалі далі на poltava.one.
Яким було навчання сотню років тому
Полтавське музичне училище було засноване у 1902 році як музичні класи Полтавського відділення російського музичного товариства. За рік отримало статус музичного училища. Плата за річне навчання становила 50-150 карбованців на рік. Тут був широкий вибір музичних інструментів, які учні могли опанувати: флейта, фагот, гобой, кларнет, контрабас, скрипка, віолончель, арфа, ударні. При училищі працював відомий симфонічний оркестр, диригентом якого був директор і відомий скрипаль Дмитро Ахшарумов.
Коли відбулася Жовтнева революція училище перейшло на державне піклування і готувало фахівців для професійних музичних установ. Тоді навіть уряд розглядав ідею про реорганізацію училища в консерваторію. Однак вона не втілилася у життя й досі. Тут навчалися керівники самодіяльних оркестрів та хорів.
Ім’я Миколи Васильовича Лисенка навчальному закладу присвоєно у 1953 році. Тоді вона користувалася великою популярністю серед абітурієнтів, адже мало багато різних відділів: сольного співу, смичкових інструментів, хорового диригування, народних музичних інструментів, відділ фортепіано та музично теоретичний.
На початку 90-х років ХХ століття тут навчалася 459 учнів, а педагогічний склад був 132 педагоги. Серед них були заслужені вчителі та артисти УРСР. Працювати та навчатися тут було дуже престижно. На базі училища функціонували художні колективи, ансамбль скрипалів та народних інструментів, камерний та вокальний ансамблі, хор. Особливої уваги тут надавали і спортивному життю, відкрито спортивну базу, де працювали секції настольного тенісу, волейболу, баскетболу та іншого.
За цей час зі стін училища уже вийшло понад 5000 спеціалістів-музикантів. Серед випускників заслужені вчителі, працівники культури, композитори, професори, народні артисти та заслужені діячі мистецтв.
Спочатку приміщення училища знаходилася у будинку на розі сучасної вулиці Небесної сотні та вулиці Котляревського. А у 1916 році для училища був споруджений власний триповерховий будинок і забезпеченням звукової ізоляції між класними кімнатами. двома великими фоє та концертним залом на 1200 осіб за проєктом архітектора Тита Гардасевича.
Навчальний заклад у ХХІ столітті
У 2019 році заклад отримав назву Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка. Студенти всі як один відзначають винятковий професіоналізм та терплячість викладачів. Адже часто нещодавні школярі приходять сюди з мінімальними, а той нульовими знаннями, і починають опановувати інструмент чи техніку, про які ледь чули досі.
Для когось плюс, а для когось і мінус те, що в коледжі не раді лінивцям. Студентів з першого курсу запевняють, що тільки наполегливою роботою та самовідданістю можна досягти результату і опанувати бажане. Педагоги, що мають за плечима кілька десятків років практики та всеукраїнське визнання нікому не дають спуску. Це пояснює високий рівень випускників і бажання навчатися в Полтавському коледжі підлітків з усієї України.
Про стереотипне студентське життя, вечірки та гулянки студенти музичного коледжу забувають, адже на це просто не стає часу. Тому, перш ніж обирати Полтавський музичний коледж, потрібно гарно зважити чи готові ви своїй професії віддаватися сповна і бути не пересічним спеціалістом, а віртуозом, про якого говоритимуть із захопленням.