Чому студенти з інших регіонів країни, де є заклади такого ж спрямування, з’їжджаються на навчання до Полтавського медичного коледжу давно перестало бути загадкою. Всі вони сходяться в думках – бо тут і база краще, і педагогічні високого рівня. Однак таке визнання та авторитет навчальний заклад завоював більше 150 років, пройшовши через нестачу фінансування, німецько-фашистські злочини та перебудову країни. Далі на poltava.one.
Народження маленької медичної школи у Полтаві
Історія Полтавського базового медичного коледжу бере свій початок із 1871 року. Тоді навчання для дівчаток було недосяжною розкішшю, тому медичну справу опановували виключно чоловіки. Так ініційована полтавським губернським земством при земській лікарні була відкрита чоловіча фельдшерська школа. В якій могли одночасно навчатися лише 15 учнів. Це були хлопчики-підлітки після початкової школи віком 14-16 років. За 4 роки вони могли опанувати весь курс фельдшерської справи.
Але 15 випускників-медиків на рік це була смішна цифра, отже фінансування навчального закладу збільшилася і він зміг приймати до 150 учнів за один навчальний рік. У ХХ столітті спостерігається покращення та вдосконалення навчальної програми, з неї поступово виводяться загальноосвітні предмети, і додаються спеціалізовані медичні. Уже для вступу до школи необхідно було здати вступні іспити.
Однак збільшення набору учнів не означало, що всі вони вирішать працювати по професії та будуть здібними лікарями. На початку ХХ століття практикуючих спеціалістів, що виходили зі стін школи було близько 22 в рік.
Після революції школа була перетворена фельдшерсько-акушерську. Для неї звели спеціальне навчальне приміщення та гуртожиток. У 40-х роках тут навчалося близько 600 учнів, а при випуску диплом отримували до двох сотень медсестер, акушерок та фельдшерів. Перед Другою світовою війною на базі школи працювали вже кілька навчальних приміщень, бібліотека та гуртожиток. Усе це було зруйноване з приходом фашистів. А після перемоги педагогічному колективу та студентам довелося відновлювати будівлі та науково-методичну базу.
Удосконалення науково-методичної бази і вихід закладу на новий рівень
У другій половині ХХ століття під керівництвом амбіційного директора Мелліна М. І. науково-педагогічний колектив спрямував свою роботу на оновлення матеріальної бази, формування кабінетів для кожного окремого предмету, купівлю сучасного приладдя.
Тоді ж формується традиція виробничої практики на базі медичних установ. Студентів відправляли до 16 різних лікарень в області та медичних установ міста Полтави, де вони під наглядом досвідчених медиків відпрацьовували свої навички та уміння. З 1952 по 1959 роки навчальний заклад випустив близько 2,5 тис. кваліфікованих спеціалістів, серед яких вже були і зубні техніки. Багато з випускників вирішувало далі піти до вищого навчального закладу.
У 1970 році під навчальні корпуси було віддано будівлі по вулиці Гоголя та вулиці Сковороди. А через 8 років в управлінні училища з’являється триповерхова будівля на сучасній вулиці Стрітенській, де містяться навчальні класи, кабінети, буфет, актова зала тощо.
Однак проблеми з нестачею медичних кадрів в області так нікуди не зникли. Тому у 1981 році було прийнято рішення про відкриття вечірнього підрозділу на основі училища.
За перші сто років роботи навчальний заклад визнали професійним та авторитетним у своїй галузі. Так 1990 року йому надали статус базового, до якого прикріплені Кременчуцьке, Лохвицьке та Лубенське медичне училище. З цих пір навчальний заклад координує діяльність решти. За 150 років діяльності зі стін училища вийшла більше 25 тис. кваліфікованих спеціалістів, деякі з них прославили українську медицину далеко за межі країни.
У 2017 році медичний заклад освіти отримав статус Комунального вищого навчального закладу І рівня акредитації «Полтавський базовий медичний коледж».