Якщо ми уявляємо місто Кременчук, то обов’язково бачимо перед собою величезні заводи та підприємства на березі Дніпра. Увесь Кременчуцький район всіяний кар’єрами і покладами руди, поблизу яких виросли потужні українські комбінати, які кожного року заробляють мільярди гривень. Що ж дозволило Кременчуку стати успішним промисловим містом — природні поклади чи вдале господарювання — з’ясовуємо у нашому матеріалі на сайті poltava.one.
Кременчуцька магнітна аномалія
Кременчуцька магнітна аномалія — це смуга, витягнути від Дніпра у північно-східному напрямі. Довжина її сягає 45 кілометрів, ширина у південній частині 1-1,5 кілометри, у північній — 3-3,8 кілометра. У геоструктурному відношенні магнітна аномалія є продовженням Криворізького залізорудного басейну і має аналогічно з ним будову.
Породи аномалії залягають у вигляді круто падаючих синклінальних складок, які вміщують рудні верстви переважно 400-500 метрів завдовжки при потужності 10-15 м.
Вперше думку про існування магнітної аномалії в Полтавській губернії висловив академік Володимир Вернадський. У 1924-1930 роках загін магнітометристів під керівництвом Андрія Олександровича Строни провів магнітну зйомку Криворізького басейну, а після рекогностиційної зйомки, яка виконувалася вдовж залізничної дороги Кременчук — Полтава, була відкрита Кременчуцька магнітна аномалія.
Детальніші пошукові роботи продовжилися після Другої світової війни, а в сімдесятих роках тут розпочалося промислове добування залізних руд поблизу сучасних Горішніх Плавнів. Значний внесок у її вивчення та розвиток зробили геолог-петрограф член-кореспондент академії наук УРСР Микола Доброхотов, геофізик, заслужений діяч наук УРСР Зінаїда Крутиховська.
Розвідні запаси магнітної аномалії складають близько 20 млн тонн. Це, зокрема, Горішньоплавнянське, Лавриківське, Єристівське, Галещинське родовища, Біланівська, Мануйлівська та Броварківська ділянки. Кременчуцька магнітна аномалія входить до складу Кременчуцького залізорудного району. Він один з найбільших в Україні.
Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат
На базі родовищ у 1960 році почалося будівництво гірничо-збагачувального комбінату. Через 10 років він був відкритий під назвою Дніпровський гірничо-збагачувальний комбінат, сучасну назву отримав 1981 року. На той час це був найбільший гірничо-збагачувальний комбінат у Європі. Через 2 роки поблизу було засноване місто Горішні Плавні, де мешкає близько 50 тис. осіб.
З 1970 року тут видобувають залізні руди. Родовище тут розробляється відкритим способом. Після цього руди збагачується і переробляються на гірничо-збагачувальному комбінаті. У 2021 році дохід комбінату склав близько 15 млн грн. Підприємство постійно розвивається, проводиться закупка кар’єрної техніки та будівництво допоміжних приміщень. З часом отримує дозволи на освоєння все більшої кількості родовищ Кременчуцької магнітної аномалії. А у 2007 році компанія, до якої входять активи Полтавського ГЗК розмістили акції на Лондонській фондовій біржі. Це вважається одним з найбільших і найуспішніших первинних розміщень акцій української компанії, адже у результаті розміщення 25 % усіх акцій компанія залучила близько 457 млн доларів.
У 2010 році на комбінаті сталася безпрецедентна подія — працівники оголосили страйк. Серед їх основних вимог було збільшення заробітньої плати та перегляд норм безпеки праці. Керівництво у відповідь завезло на завод 200 штейкбрейхерів – працівників, що не відходили від роботи попри страйк. Всього на заводі працює близько 7, 5 тис. осіб.