Саме в цьому переконана Наталія Бажан – учитель-логопед логопедичного пункту №3 Департаменту освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради при школі №10 імені В.Г.Короленка, тренер з розвитку мовлення логопедичного центру «Логопед Полтава». Пані Наталія поділилася досвідом роботи та розповіла про роль логопеда і батьків у розвитку дітей, які мають мовленнєві порушення. Далі на poltava.one.
Щоб малюк досяг результату, треба старатися усій його “команді”
Наталія Бажан кожного року поглиблено вивчає одне з мовленнєвих порушень і особливості логопедичної роботи при ньому. Так, у минулому році вона працювала над проблемою заїкання. Цьогоріч планує взяти в роботу дітей із загальним недорозвитком мовлення. А ще логопед з колегами-однодумцями дуже хоче врешті розвіяти поняття «запуск мовлення». Адже на її думку запускається воно першим криком. Усе інше стимулюється, збагачується, формується.
Співрозмовниця зауважує, що коли, навчаючись у магістратурі, працювала вихователем у дошкільному навчальному закладі, найбільше їй подобалась робота з дітьми трирічного віку. Вони щирі, допитливі, активні у пізнанні, їм просто необхідний вмотивований дорослий, щоб допомогти.
“Але в якому б віці дитина не мала проблем з мовленням, її батькам не варто опускати рук, а з вірою в майбутнє і з хорошим фахівцем наполегливо працювати”, — каже Наталія.
Та інколи логопеду важко достукатися і до свідомості батьків і довести їм, що систематичність у роботі надзвичайно важлива, і що, взявшись за справу, необхідно працювати усім разом. Більше того, основним педагогом дитини є батьки, а логопед — наставником-помічником. У природі закладено, що кішка-мама вчить кошеня, собака-мама — цуценя і так кожна мама вчить свою дитину. І люди тут не виняток. Саме батьки найбільше часу проводять з дітьми і мають можливість підказувати, повторювати, мотивувати. А вмотивована дитина краще і швидше досягає результату.
Часто логопед з боку батьків відчуває нерозуміння особливостей логопедичної роботи і зокрема чує такі запитання:
«Чому на заняттях у логопеда діти граються?», «Для чого стрибати?», «Чому заняття триває лише 30 хвилин?». Такі й подібні запитання, за словами Наталії Бажен, вже просто можна зібрати у чималеньку умовну “скарбничку найчастіших запитань”. Тому основним напрямком роботи логопеда є робота з батьками. У зв’язку з цим багато часу фахівець має приділяти консультаціям, тренінгам, роз’ясненням. Старатися вмотивувати, надихнути на співпрацю. Наталія Бажан говорить, що логопед має завжди працювати з батьками як єдина команда. В іншому разі, принаймні для Наталії, це — не її клієнти.
“Насамперед у тому, щоб дитина подолала ту чи іншу проблему, мають бути зацікавлені батьки. Хоч у ситуаціях, де я можу справитися сама, даю батькам можливість відпочити”, — говорить фахівець.
Найбільш поширені труднощі в розвитку мовлення
Найчастіше, звичайно, до логопеда звертаються з труднощами у дитини при вимові звуку “р”. Але на шляху до ідеального звучання цього звука часто треба долати труднощі вимови ще кількох інших звуків, порушення фонематичного сприймання, складнощі в засвоєнні матеріалу, а на це впливає пам’ять, увага, мислення. Моторика артикуляційного апарату тісно пов’язана і з загальною, та з дрібною моторикою.Тому на заняттях з логопедом діти й стрибають, ловлять і збирають м’ячики, переступають перешкоди, сортують, збирають і розбирають предмети, а головне — розмовляють.
Пані Наталія зауважує, що якщо труднощі в розвитку мовлення не помітити вчасно, можна отримати великі проблеми з оволодінням читанням і письмом, що перешкоджатимуть успішному навчанню. Впродовж останніх років кількість дітей з мовленнєвими порушеннями зросла, збільшився час корекційного впливу. Тому система логопедичної роботи поєднує в собі прийоми роботи психолога, нейропсихолога, фізичного реабілітолога, вихователя, терапевта, аніматора, інструктора ЛФК і багатьох інших. Сьогодні на логопедів покладається все більше нових функцій. Адже раніше, коли повною мірою функціонувало дошкілля, логопеду не доводилося вчити з дитиною кольори, назви тварин, рослин тощо. Всі ці знання дитина здобувала в дитячому садочку.
“Звукова культура мовлення – це також розділ методики розвитку мовлення, і, якщо вчасно подавати малечі мовленнєвий матеріал, розвивати сенсорні відчуття, загальну і дрібну моторику, просторові уявлення, то звернень до логопеда може й не бути”, — додає співрозмовниця.
Хороший логопед — фахівець широкого профілю
Фахівчиня акцентує, що логопед – це не лікар (як багато хто вважає). Це — педагог, який займається подоланням мовленнєвих проблем. А мовлення має 5 складових: фонематичний слух, звуковимова, словниковий запас, граматична будова і зв’язне мовлення. І до проблем з мовленням призведе порушення будь-якої мовленнєвої “сторони”. Згодом це позначиться на читанні й на письмі, а в подальшому — на усій навчальній діяльності дитини.
Хороший логопед має досконало знатися на розвитку дитини від зачаття. Адже причини мовленнєвих порушень можуть бути вроджені і набуті. І часто на першому місці стоїть питання саме визначення причин. Знаючи вікові норми розвитку дитини, логопед діагностує, визначає рівень знань, умінь і навичок, і працює над подоланням труднощів у їх засвоєнні.
Успішний логопед проводить і постійну організаційну роботу: створює матеріально-технічну базу кабінету, розробляє методики роботи з дітьми, складає програми корекції відповідно до індивідуальних випадків, бо кожна ситуація унікальна і потребує індивідуального підходу.
Щоб бути успішним логопедом, потрібно постійно вчитися, розвиватися, поповнювати робочий кабінет новинками, вміти придумувати дієві ігри, генерувати ідеї для занять, а головне — мати стабільну нервову систему й терпіння.
Логопеду необхідно мати знання з анатомії, фізіології, психології, психолінгвістики, невропатології, дошкільної педагогіки і психології, методик дошкільної педагогіки, оскільки сьогодні все частіше цьому фахівцеві доводиться визначати і заповнювати прогалини у знаннях дітей.
Чому виникають мовленнєві проблеми і як їх попередити
Про причини мовленнєвих проблем у дітей можна говорити багато. Основні з них — це обмеження у спілкуванні, перенавантаження інформаційного простору, відхилення від норм фізичного здоров’я тощо. Але часто батьки не розуміють важливість повноцінного обстеження дитини лікарями і їх доводиться довго вмовляти відвідати дитячого невролога, остеопата, ортодонта, сурдолога, психіатра. Та лише у співпраці фахівці зможуть скласти найкращий план корекційної роботи і допомогти дитині.
Щоб попередити виникнення мовленнєвих порушень, батькам потрібно слідкувати за розвитком дитини, за його віковими нормами, вчасно обстежувати чадо в спеціалістів, щоб попередити ті чи інші ускладнення. Пані Наталія завжди цікавиться у батьків, які вперше приходять з дитиною на консультацію, чи відвідує вона дошкільний навчальний заклад, де з ясельного віку є заняття з розвитку мовлення, елементарних математичних уявлень, фізичної культури. Розвиваючи вчасно психічні пізнавальні процеси, вивчаючи світ навколо себе, природу, займаючись елементарною фізкультурою, дитина матиме гарне мовлення. І найголовніше: спілкуйтеся з дитиною, говоріть, дійте в залежності від вікового етапу і провідної діяльності (до 1 року — емоційне спілкування, до 3-х — маніпуляції з предметами, до 6-ти – гра). Дійте, маніпулюйте, грайтеся, спілкуйтеся простими словами і ваша дитина говоритиме.
“Якщо вже так трапилося, що розвиток відбувається не за нормою, то довіртеся спеціалістам. Станьте частинкою маленької команди для великої справи. Все можна досягти і подолати, головне — подивитися на проблему свідомо, оцінити її, прийняти і натхненно працювати з вірою в свою дитину!”, — наголошує Наталія Бажан.
Про співрозмовницю
Наталія Бажан має вищу кваліфікаційну категорію та звання «методист». 7 років працювала на посаді старшого викладача Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, є авторкою друкованих праць. За дипломами: «Вихователь. Дефектолог. Логопед. Викладач дошкільної педагогіки, психології і методик дошкільної освіти». Нині обрала практичну роботу з дітьми, відкрила приватну практику.
Фахівчиня зауважує, що ніщо не можна порівняти із сяйвом у очах дитини, коли їй вдається нова навичка. Працюючи з дітьми, логопед повною мірою розуміє, наскільки її професія потрібна і важлива. На її думку, особлива роль логопеда — у підготовці малечі до школи, адже мовленнєвий, розумовий розвиток дитини, розвиток її психічних функцій є основою готовності до навчання.