На честь Володимира Короленка у Полтаві названо багато топонімів і найвідоміший педагогічний університет області. Ми не вивчаємо художні твори письменника в шкільній програмі і не читаємо його статті в періодиці, але кожен полтавець знає, що Короленко – це флагман української культури. Так за що ж його так полюбили полтавці?
Розкриваємо тему у нашому матеріалі на сайті poltava.one.
Творчість Короленка на полтавській землі
Володимир Короленко народився у Житомирі у сім’ї повітового судді. Після навчання в Житомирі отримав освіту у Петербурзі. За революційну діяльність був на засланні у Якутії.
Згодом проживав у Нижньому Новгороді, де займався активно літературною і громадською діяльністю. Там одружився, із сім’єю подорожував Америкою, згодом оселився у Петербурзі.
У 1900 році Короленка обрали почесним академіком Петербурзької академії наук. Того ж року разом із родиною Короленко переїжджає до Полтави. Як пізніше згадуватиме його дочка Софія, вони були неймовірно раді цій події. Адже Короленко, який виріс в Україні, любив її природу, теплий клімат, на відміну від похмурого Петербурзького.
Полтава стала новою віхою життя для родини Короленків. Митець швидко долучився до літературного та громадського життя Полтавщини. Затоваришував з Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Іваном Тобілевичем, Гнатом Хоткевичем та іншим.
Тут займався переважно літературною роботою, завершив нариси “У козаків”, створив другий цикл сибірських оповідань. Продовжив редагувати журнал “Руское багатство” та інші столичні й провінційні газети.
У 1905 році виступив на мітингах у Полтаві, за відвернення єврейських погромів місті. Засудив діяльність влади під час Сорочинський трагедії 1905 року. З промовою виступив у 1911 році на відкритті пам’ятника Миколи Гоголя у Сорочинцях. Для протидії військово-польових судів і масових смертних вироків створив цикл “Побутове явище”.
У Полтаві будинок письменника став справжнім центром культурного життя міста, сюди приходила кореспонденція від Толстого, Чехова, Коцюбинського, Горького. Короленко приймав відомих літературних та наукових діячів. Як громадський діяч був ініціатором у 1918 році заснування у Полтаві «Ліги порятунку дітей».
Могила Володимира Короленка у Полтаві
Помер і похований у Полтаві на старому цвинтарі, тепер це територія Полтавського парку імені Івана Котляревського. У 1936 році у зв’язку із закриттям цвинтаря прах письменника перенесли на територію Полтавського Корпусного саду. Поруч у 1940 році похована його дружина.
Того ж року розпочато роботи по встановленню на могилі письменника пам’ятника за проєктом скульпторки із Кременчука Елеонори Блох. Недобудовану споруду пограбували під час Другої світової війни. Опісля з’явилася кілька версій монумента від місцевих скульпторів. Остаточний встановлено у 1962 році висотою 2 метри: у бронзовому овалі поміщено барельєфний портрет Володимира Короленка.
Короленкова дача
У Короленка неподалік від Полтави в селі Куйбишево була дача. У 1905-1919 роках майже щоліта митець відпочивав і працював на хуторі Хатки, який тепер у складі села. Зокрема, у 1908 році продовжив тут роботу над “Історією мого сучасника”. Наступного року тут гостював кобзар Михайло Кравченко, який виконав думу “Чорна неділя в Сорочинцях”, яку згодом записав Короленко, так вона дійшла до наших часів.
Тут зберігся дерев’яний двоповерховий будинок, на фасаді якого встановлено меморіальну дошку Короленко, а поблизу пам’ятник. Нині тут облаштований ще і однойменний природний заказник.
Музей Короленка
До 75-річчя дня народження громадського діяча була організована виставка “Життя і творчість Володимира Короленка”. Саме вона стала основою для створення музею у 1940 році. Очолила музей дочка письменника Софія Володимирівна.
Під час Другої світової війни експонати були евакуйовані до Свердловська, там музей продовжував працювати. Будинок письменника зруйнували гітлерівців після під час відступу. Однак через рік приміщення було реставровано і музей знову відновив там свою роботу.
Нині музейний комплекс вміщає будинок-музей, сад, флігель, могилу Короленка та його дружини. Тут зібрано понад 10 тис. експонатів. Це особисті речі митця, фотографії, автографи Короленка та його друзів, книги з особистої бібліотеки. Стіни музею прикрашають портрети Короленка, виконані українськими художниками.