Від книгозбірні графа Попова до сьогодення: історія бібліотечної справи на Решетилівщині

Історія розвитку бібліотечної справи на Решетилівщині говорить, що найпершою у Решетилівці була доволі велика бібліотека графа Василя Степановича Попова — очільника військово похідної канцелярії князя Г.О.Потьомкіна Таврійського, таємного радника при імператриці Катерині ІІ та імператорах Павлі І і Олександрі І. Розкриваємо тему у нашому матеріалі на сайті poltava.one.

Унікальна графська книгозбірня

Кажуть, його розкішний маєток у Решетилівці, де ні в чому собі не відмовляв цей військовий і державний діяч,  займав 9 тисяч десятин землі. Дійсному статському радникові В.С.Попову у 1786 Катерина ІІ подарувала Решетилівку, а разом з нею і кріпаків. Перлиною його решетилівського маєтку був двоповерховий палац у ранньо-класичному стилі з 25 залами та прекрасний садово-парковий ансамбль, який вартий окремої розповіді і про відпочинок у якому ходили легенди. 

Тож Попов мав унікальну бібліотеку, яка налічувала 20 тис. одиниць бібліотечного та архівного фондів російською та іноземними мовами. Серед них — цінні стародруки, договори, рукописи, які стали основою університетських книгозбірень Одеси, Києва та Санкт-Петербурга. За даними Решетилівської міської бібліотеки імені О.М.Дмитренка Решетилівської міської ради,  у першій чверті ХІХ ст. до фонду бібліотеки маєтку Попова увійшла частина бібліотеки князя  Потьомкіна. За словами мандрівника П. Савіньїна, там містилося чимало дорогоцінних дописів. Серед них  історія кн. Курбського, Казанського царства,  митний устав (1751 р.), 1 200 назв петровських видань, друкованих творів ХVІІ ст, зібрання карт, планів і близько тисячі книг  іноземними мовами.

Нині на місці маєтку розташовуються території фізкультурно-оздоровчого реабілітаційно-відновлювального комплексу “Колос”, автостанція та маслозавод…

Від бібліотек народних і колгоспних до централізованих 

Появі сільських народних бібліотек на Решетилівщині посприяло введення інституту земства. Бібліотечні заклади здебільшого і діяли у земських приміщеннях та церковно-приходських школах. Так, бібліотеки для вчителів та учнів існували при всіх 32 земських і 15 церковно-приходських школах  Решетилівщини, що перебували у віданні Полтавського земства. Наприклад, 1897 року відкрилася народна публічна бібліотека у селі Сухорабівка на 1 716 книг.

У Решетилівці бібліотека-читальня відчинилася 8 травня 1896 року в будинку “Комітету піклування про народну тверезість”. Наступного року нагляд за бібліотекою доручили  священнику Архангело-Михайлівської церкви Євгенію Яценку, а бібліотекарем була Клавдія Сокальська. У закладі було 749 книг. 1903 року попечитель бібліотеки на 760 екземплярів — М.М.Шелінгер, бібліотекар М.А.Буркуна. 

На початку ХХ століття  за сприяння Полтавського  товариства грамотності активно відкривають книжкові склади. Вони стали джерелами постачання літератури в фонди народних бібліотек. На 1 січня 1914 го в Полтавському повіті  було 20 відділень книжкового складу, з них 6 на Решетилівщині — у селах Демидівка, Дмитренки, Братешки,  Плоске та 2 у Решетилівці. За даними “Клірової книги Полтавської єпархії”  на 1902 рік кожна з 18 церков на території нинішньої Решетилівщини мала бібліотеку.

Найбільшою книгарнею та архівом відзначалася Успенська церква, збудована за кошти Митрополита Київського і Галицького А.Могилевського. Зокрема там були два рідкісні Євангелія московського друку 1748 року (пожертвуване Іваном Шолудьком 1749 р.) і пожертвуване невідомим 1759 року.

Фото:  Граф В.С.Попов.

Після приходу до влади Центральної Ради 1917 року в Решетилівці запрацювало товариство “Просвіта” з власною книгозбірнею. Воно допомагало і тутешнім бібліотекам підручниками для учнів і популярною літературою для читачів різного віку.

1923 року для дозвілля молоді відкрито сільбуд, а при ньому й бібліотеку. До війни за роки радянської влади на Решетилівщині діяли  2 районні, 4 сільські бібліотеки і 9 хат-читалень. 

1932 року при райбібліотеці організовано 33 пересувні бібліотеки, які навідувалися у бригади колгоспів. Бібліотекарі (комсомольці та молодь) проводили читання вголос, спілкувалися з трудівниками та організовували інші заходи. Однією з кращих була Шкурупіївська бібліотека (колгосп ім. Фурманова, бібліотекар А.Д.Пилипенко). 

1948 року через великий потяг колгоспників до освіти і читання, районна бібліотека не могла обслужити все бажаюче населення. Виникла необхідність створювати бібліотеки в кожному колгоспі. Згодом так і зробили, і в бібліотеки найбільше линула молодь. 1948 р. користувачі прочитали більше 35-ти з половиною тисяч книг. 

Цього ж року в Решетилівці відкрили дитячу бібліотеку, завідувала нею М.Д.Сердюк. Книжковий фонд, штат працівників і користувачів закладу дуже швидко ширився. Запрацював при ньому ще й дитячий драматичний гурток. А 1957 районну бібліотеку для дорослих очолила Г.Сулима. Читачів тут теж добряче прибувало, тривали популярні тоді читання в голос, спільні обговорення, літературні вечори на колгоспних фермах, тракторних бригадах, промислових підприємствах…

1958 року, щоб залучити ще більший читацький контингент, заклади освіти і культури Решетилівщини провели естафету культури. Якщо за 1957 рік додалося 14 603 читачі, то  то за 8 місяців 1958-го — більше 13 тисяч. 

На 1960 рік на Решетилівщині діяли 2 районні, 32 сільських та клубних, 24 шкільних, 7 профспілкових та інших бібліотек.

1964 року до 150-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка Решетилівська районна бібліотека отримала ювілейну медаль (відзнака не збереглася). 

Директорами Решетилівської ЦРБ надалі були: Н.М.Строкова, Т.А.Горбач, Л.М.Барбінова, Т.В.Мошинець.

У кінці 70-х держбібліотеки об’єднали в централізовані бібліотечні системи, очолювані центральними закладами.  1978 процес торкнувся й Решетилівської ЦБС (директор на той час Г.П.Боряк). Заклад мав кілька відділів і 30 сільських бібліотек-філіалів, які обслуговували 96 населених пунктів. Фонд Решетилівської ЦБС становив  більше 316 тисяч екземплярів, а у філіалах — до 242 тисяч.

З роками фонди розширювалися. Наприклад, 1993 року система бібліотек включала 400 тисяч книг, зокрема районна бібліотека 50 тисяч, а ще тут були грамофонні платівки, магнітофонні записи і діафільми… 

Сьогодення книжкових “храмів”

Бібліотечна мережа продовжує виконувати свою важливу місію, хоча вже в умовах новітнього часу і пройшовши новітні реструктуризаційні зміни. З 1 квітня 2018 року рішенням сесії 7-го скликання (19 позачергова сесія) Решетилівської районної ради, Решетилівську районну бібліотеку було передано із спільної власності територіальних громад району у комунальну власність Решетилівської територіальної громади. Вже 27 червня 2018 року рішенням 8-ої сесії сьомого скликання Решетилівської ради було утворено Решетилівську центральну міську бібліотеку Решетилівської міської ради.

А рішенням 3-ої позачергової сесії 8-го скликання Решетилівської міської ради від 27 січня 2021 року Решетилівській міській центральній бібліотеці присвоєно ім’я шанованого письменника-земляка Олексія Максимовича Дмитренка із встановлення меморіальної дошки на фасаді ЦКД “Оберіг”, де діє заклад (бібліотека  розташована у центрі міста Решетилівка на першому поверсі центру культури і дозвілля, де займає площу  близько 700 кв.м.). 

За словами нинішнього директора Наталії Денисенко, Решетилівська центральна міська бібліотека – це комп’ютеризований  сучасний заклад, який іде в ногу з часом і задовольняє потреби жителів громади. Бібліотека має безліч ресурсів для робочих та повсякденних справ і дозвілля всієї родини. Загалом же бібліотечно-інформаційне обслуговування населення Решетилівської громади здійснюють 25 бібліотек (крім центральної міської, ще 1 міська бібліотека-філія та 23 сільських бібліотек-філій). У штаті цієї мережі трудяться 34 працівники. 

Щорічно послугами книгозбірень користуються близько 13 тис. мешканців міста, району. Це користувачі різних вікових категорій і потреб. До їх послуг: книжковий фонд бібліотек громади – 153 582 примірників (лише за останній рік  надійшло 1 386 нових книг). Фонди поповнюються зокрема за рахунок обмінного фонду Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.П.Котляревського та користувачами взамін загублених.

А ще в рамках Програми поповнення фондів публічних бібліотек  від Українського інституту книги (лише 2021 року таким чином отримано 770 книг на майже 125 тисяч гривень). 1307 книг за друге півріччя минулого року і перше нинішнього подарували самі користувачі. У книгарні надходять десятки різновидів періодичних видань за кошти місцевого бюджету. 

Фото: Майстер-клас «Лялька-мотанка, оберіг для захисників». 

З різних причин із бібліотечного фонду  за результатами вивчення і відбору щороку вилучають сотні книг. Їх здають на макулатуру і придбають нові. Бібліотечні заклади громади мають 27 комп’ютерів і 5 ноутбуків з доступом до інтернету, 22 одиниці копіювальної техніки. На базі 4 закладів проводять безкоштовні тренінги по оволодінню комп’ютерною грамотністю. У центральній міській бібліотеці діє також інтернет-центр (послуги WI-FI безкоштовні), працюють два читальні зали  і два абонементи.

А ще “Народознавча світлиця” (на фото нижче), тут і в інших залах книгарні ініціативні й творчі бібліотекарі дуже часто проводять цікаві заходи з дітьми, молоддю, дорослими. Особливою популярністю у дні війни користуються майстер-класи на патріотичну тематику. 

More from author

Легендарний попередник пілотів-“привидів” ЗСУ

У маленькому селі селі М’якеньківка, що в Решетилівській громаді на Полтавщині, на приміщенні місцевої школи встановлено меморіальну дошку Василю Юхимовичу Бондаренку. Ким була ця...

Листоноші — фахівці “зникаючого виду”?

Були часи, коли листоношу з нетерпінням чекали у кожній оселі, особливо у селі.  Він і пресу принесе, і пенсію, і різні товари, та й...

Як облаштувати спальню в стилі лофт

Стиль лофт досить популярний при облаштуванні сучасного будинку або квартири. У деяких нюансах він має схожі риси з мінімалізмом, гранжем чи бруталізмом. Тим не...
.,.,.,.