Професори медицини та заслужені діячі культури: де та як раніше навчалися полтавці

Полтавські заклади освіти ХІХ-ХХ століття вражають своєю різноманітністю. Так, система освіти не була ідеальною, часто предмети були заангажовані та спрямовані більш на російську систему науки. Проте, і в таких умовах полтавська освіта народжувала талановитих митців та науковців, педагогів і садівників. В яких умовах це відбувалося – далі в нашому матеріалі на сайті poltava.one.

Перша школа в Україні, присвячена діячеві культури

 У 1903 — 1905 роках була збудована школа, яка мала виразні форми українського архітектурного стилю. Це була перша в Україні реальна школа, яка присвячена українському митцеві. Збудована була на одному зі схилів Подільської гори поблизу Успенського собору. Проєкт навчального закладу розробив архітектор Євген Сердюк, який спланував стильову спрямованість та об’ємну композицію, фасади тощо та Михайло Стасюков — який розробив плани та розрізи школи. У плані школа нагадувала літеру Г, мала 2 поверхи, перший — цегляний, другий був дерев’яним, обкладений цеглою. 

Школа виглядала дуже урочисто, дах був високим чотирьохсхильним, весь вкритий черепицею. Школа носила ім’я Івана Котляревського, про що свідчило велике скульптурне погруддя на головному південному фасаді, створене скульптором Леонідом Позеном. Там знаходилися і меморіальна дошка. Неподалік школи планувалося побудувати невелике приміщення, яке слугувало б музеєм письменника, але проєкт так і не був втілений у життя. У школі навчалися всі охочі, у 20-х роках її передали до залізничників. Під час Другої світової війни школа була спалена, опісля розібрана.

Де отримували фах садівника

Першим освітнім закладом садівничого напряму в Полтаві була школа садівництва. Заснована 1820 року поблизу Полтавського міського саду, нині Корпусного. Навчання проходили переважно кріпаки, які отримували знання та поверталися назад до господарів, щоб займатися безпосередньо садівництвом в їхніх маєтках. Очолював школу садівництва головний садівник міста Клінгерберг. 

Полтавський міський сад був відданий для догляду учням, де вони практикували свої уміння. У 30-х роках ХІХ століття був зведений окремий будинок для школи садівництва. Стильовий напрямок архітектури обрали класицизм, будинок був мурований, прямокутний. Школа функціонувала недовго, всього 20 років.

У 1841 році після закриття навчального закладу, землі та споруди передано до Полтавського інституту шляхетних дівчат, тому що той був неподалік. А з 90-х років ХХ століття в цій будівлі містилися міська інфекційна лікарня.

Пізніше, 1895 року була заснована нижча Полтавська школа садівництва і городництва, яка на початку ХХ століття реорганізована в училище садівництва. Учнів так було небагато, за перші 20 років навчання там підготовили 243 спеціалісти. У радянський час училище часто перейменувалося: носило назви технікуму садівництва, кооперативного технікуму, плодово-ягідного технікуму та плодоовочівництва. Згодом отримав назву сільськогосподарський технікум, а у 1989 році заклад названий на честь Антона Макаренка і перебував в статусі радгоспу-технікуму. На той час функціонували 3 відділення: агрохімічне, агрохімічне зі спеціальністю плодоовочівництва, та землевпорядне. Серед його випускників були державні, партійні діячі, письменники, генерали та інші видатні особи.

Навчання служителів культу

Поряд із школою садівництва в Полтаві діяло Полтавське духовне училище, засноване 1818 року. Училище готувало служителів культу нижчого рангу для Полтавської єпархії. Спочатку навчальний заклад містився в двох будинках біля Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря, а з 1876 року — у спеціально зведеному для училищі будинку. 

Кількість учнів на 1876 рік зафіксована — 227. В різні роки викладачів і адміністрації було близько 17 осіб. Крім спеціальних предметів, тут викладалися російська, латинська і грецька мови, російська історія, природознавство, географія, арифметика, співи. училище діяло рівно 100 років. Припинило функціонувати у 1918 році. Нині на його місці розташований аграрно-економічний коледж Полтавської аграрної академії.

Один з небагатьох закладів, що зберігся і досі – медичне училище

У 1872 році на базі Полтавської земської лікарні була відкрита фельдшерська школа для чоловіків. Згодом була перейменована на Полтавське медичне училище. Протягом багатьох років в училищі працювали викладачами професор хірургії Михайло Мазурик, кандидати медичних наук А. І. Ваховський, Л. А. Сільченко — очолював училище. Заслужені лікарі Г. М. Синяговський і О. Г. Шупик. Ряд випускників училища в майбутньому стали вченими, серед них професори І. П.  Дяченко, Г. Є. Гайсиновський, Є. І. Чайка, В. П. Комісаренко та інші. 

Наприкінці ХХ століття навчальний корпус вміщав 16 навчальних кабінетів та 7 лабораторії. Педагогічний склад був майже півтори сотні спеціалістів. На денному відділенні навчалося 700 учнів, і 260 — на вечерньому. Працювала бібліотека на 50 тис. одиниць збірників. Училище досі функціонує та користується попитом серед абітурієнтів.

Де навчалися музики в ХХ столітті

На початку ХХ століття були створені музичні класи у Полтавському відділення російського музичного товариства. Через рік їх перейменовано на музичне училище. Першим його очільником був Дмитро Ахшарумов — видатний скрипаль і педагог, він і заснував училище. Заступником директора була піаністка Головня Наталя. 

Спочатку в училищі було 3 відділення: оркестрове, фортепіанне та сольного співу. За навчання в рік доводилося платити близько 50-150 карбованців у рік. 

На третій рік функціонування в навчальному закладі працювали вчителі гри на фортепіано, сольного співу, духових, флейти, гри на скрипці, класу альта, віолончелі, контрабасу, гобою, фаготу, арфи, ударних та мідних. 

Перші 4 класи училища були присвячені вивченню загальноосвітніх предметів. Викладачем мови і літератури тут був Володимир Щепотін. При училищі діяв оперний клас та симфонічний оркестр. Ці колективи були настільки розвиненими та популярними, що вже буде 1915 року утворили Полтавський оперний театр. Кілька років керівником хорової капели був Олександр Свєшников. 

У 1916 році в новозбудованому приміщенні училище пройшов перший симфонічний концерт. Під час якого були виконані твори Глінки, Рубінштейна, Мусоргського та інших. Після цього концерту почали відбуватися регулярно.

Училище отримало ім’я Лисенка і всеукраїнську славу

Після жовтневої революції училище перейшло на державне утримання та готувало виключно спеціалістів для українських професійних музичних установ, оркестрів, керівників художньої самодіяльності та хорів. А у 1953 році навчальному закладові присвоєно ім’я українського композитора Миколи Лисенка. Музичне училище ХХ століття мало відділи сольного співу, хорового диригування, фортепіано, народних інструментів, духових інструментів, смичкових інструментів та музично-теоретичний відділ. 

Тоді ж тут налічувалося 459 учнів і працювало 132 викладачі. У тому числі заслужені артисти та працівники культури. Вони організовували художні колективи: хор, оркестр народних інструментів, ансамбль скрипалів, народних інструментів “Балалайка”, “Карусель”, камерний та вокальний ансамблі. 

Серед відомих випускників училища народні артисти М. К. Кондратюк та В. В. Небольсін, народна артистка Т. І. Кислякова, заслужені діячі мистецтв В. Я. Гурфінкель, Г. С. Левченко та інші. 

More from author

Як Полтавський медичний коледж навчає студентів у усієї України 

Чому студенти з інших регіонів країни, де є заклади такого ж спрямування, з’їжджаються на навчання до Полтавського медичного коледжу давно перестало бути загадкою. Всі...

Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка – лінивим тут не місце

Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка входить в число найстаріших в Україні вищих мистецьких навчальних закладів. Протягом усієї історії навчання та педагогічна діяльність тут...

Полтавський державний аграрний університет: місія – зміцнювати економіку країни

Понад століття Полтавський державний аграрний університет готує висококваліфікованих спеціалістів для всіх галузей сільського господарства та економіки нашої держави, творчих та інтелігентних людей, відомих в...
.,.,.,.