Нині для важливого повідомлення нам достатньо взяти смартфон, набрати текст і натиснути «відправити». А ще два століття тому для спілкування на відстані потрібно було знайти найближче поштове або телеграфний відділення, продиктувати телеграму чи відправити листа, заплатити та очікувати відповіді, щонайменше кілька днів. Поява пошти, повідомляє сайт poltava.one, на полтавських землях була справжньою подією та величезним кроком у розвитку. З’явилася періодика, можливість відправляти посилки та кошти будь-яку точку України.
Як працювала перша пошта
Орденом Румянцева-Задунайського від 1765 року по всій Лівобережній Україні була запроваджена пошта. Тоді було відкрито 9 поштових трактів довжиною близько 2,5 тис. кілометрів. На них діяли 72 станції, які обслуговували 15 поштмейстерів і 165 листонош. В їхньому розпорядженні було 300 коней, наділених від полків. з 9 поштових трактів по території Полтавської губернії приходило аж 6.
Крім населених пунктів, які знаходилися на головних поштових трактах, листи розводитись також і в навколишні міста та села. Вказувався точний час відправлення і прибуття пошти до головних кінцевих пунктів. Пошта мала відправлятися 2 рази на тиждень у певні години.
На той час швидкість пересування пошти, якщо зважати на бездоріжжя, була встановлена досить висока: близько 7,5 кілометрів на годину. Так, якщо лист потрібно було відправити з Глухова до Полтави — це займало 39 годин.
Фінансування та підтримка поштових трактатів належному стані покладалася на місцеву владу. У першій половині ХІХ століття по території Полтавської губернії пролягало 4 основні тракти: Кременчуцький, Зіньківський, Кобиляцький та Харківський. Вперше на українських землях поштові послуги стали доступні не лише для владних потреб, а для пересічних жителів.
Поява телеграфу
Зважаючи на загальний розвиток і великий попит, у Полтаві у другій половині ХІХ століття була створена телеграфна станція. В ній для загального користування було 2 апарати Морзе. За перші 5 років станція передала близько 30 тис. депешу.
В обов’язки Полтавський контури входило також пересилання посилок, грошей, цінностей, а також тут можна було передплатити періодичні видання. Посилки можна було пересилати, не важче за 49 кілограмів.
Переслали все, за винятком паливних матеріалів та грошей. Кошти переселилися окремо, вказувалося сума пересилання і відправлялася в, так званому, «грошовому пакетику». Вартість пересилки залежала від відстані та загальної ваги. Листи відправляли за 3 копійки по Полтаві, за 7 — за місто, а щоб відправити рекомендований лист потрібно було доплатити ще 7 копійок.
Листи не обов’язково було приносити до поштового відділення, їх можна було вкинути в дерев’яні поштові скриньки, які виставлялися неподалік пошти, а згодом в людних місцях біля вокзалів, державних установ. Скриньки вирізнялися з поміж інших темно-зеленим кольором. На початку ХХ століття у Полтаві було встановлено близько 30 скриньок.
Поштові перевезення і залізниця
У ХІХ столітті також починається перевезення пошти залізничними шляхами. Для цього були створені окремі вагони, або облаштувалося місце для пошти та її супроводжуючого у звичайному вагоні. Після створення та розширення мережі залізничних доріг, маршрути доставки пошти почали підлаштовуватися під потяги, це зменшило витрати на доставку та період доставлення. Загалом вартість послуг пошти на той час була помірною, переважна більшість населення могла собі дозволити листуватися, виписувати журнали, газети та відправляти посилки.