«…Ми собі своє для армії робимо, а вона теж знає, що для нас робити…»

 У селі Піщане, Решетилівської міської територіальної громади, що на Полтавщині, на невеликому місцевому базарчику цього тижня з’явилися дві юні продавчині. Восьмикласниці Аліна Педоненко та Марина Терещенко вперше принесли сюди своє рукоділля, щоб за вторговані кошти підтримати захисників України. Одна нав’язала жовто-блакитних брелоків, інша наплела патріотичних прикрас із бісеру, повідомляє сайт poltava.one.

“Мені було дуже приємно, коли тато передав мені подяку від своїх побратимів” 

Аліна Педоненко, у якої на фронті тато Олександр, говорить: «Перед новим роком  до нашого класу завітала наша сільська майстриня по виготовленню іграшок  технікою амігурумі Ліда Панченко. Мене дуже зацікавив цей вид рукоділля. Спочатку я виготовляла маленькі іграшки, потім вив’язала тигреня для обласного конкурсу. Перше сердечко, рожевого кольору, як оберіг, я подарувала татові, коли він ішов на війну… А потім виникла ідея виготовляти жовто-блакитні сердечка та дарувати нашим захисникам.

Перші 60 сердечок мама відправила посилкою в бригаду, де знаходиться мій тато та двоє моїх дядьків. Мені було дуже приємно, коли тато передав мені подяку від своїх побратимів у вигляді фото, де до бронежилета було прикріплене виготовлене мною сердечко. А днями, отримавши пропозицію від моєї вчительки Юлії Славко, я вирішила брати участь у благодійності».

А Марина Терещенко, у якої найближчий захисник – хрещений батько на ім’я Спартак Станіславович, додає: «Ідея допомогти нашим захисникам виникла у зв’язку з приходом страшної війни на рідну землю. Приємно, що люди часто дають кошти з надлишком за наші сувеніри. А коли все розкупили, навіть просто так залишали нам гроші, а ще наперед робили замовлення. Про матеріали для виробів дбають мої батьки, вони зголосилися бути мені постійними «спонсорами». Головне, щоб мир у нас був, щоб наші старання викликали високий бойовий дух у наших захисників. Це — наше завдання. Ми собі своє для армії робимо, а вона теж знає, що для нас робити». 

За перший день базарювання юні волонтерки продали все, що принесли, і вторгували 1 500 гривень. Кажуть, що ця сума зовсім невелика, але за тиждень збираються знову потрудитися, щоб було що продавати і знову стануть за прилавок. Кошти подружки домовилися складати і при першій необхідності спрямувати на потреби захисників громади. Хоч за продукцію просили в середньому по 30 гривень, але часто односельці платили більше, а іноді перехожі навіть давали кошти, взагалі не беручи товар…

Волонтерство у старостаті нині на підйомі

Як каже староста Піщанського старостату Віктор Гилюн, волонтерство у старостаті, що складається з двох сіл, де загалом мешкає близько тисячі людей, нині на підйомі. До цієї справи долучається все більше людей. Так у відповідь на звернення односельців-захисників Півдня України за півтора дні сельчани замість необхідних 37 тисяч зібрали 44 тисячі гривень на тепловізор. Тому на залишок коштів вдалося придбати ще й тактильні рукавички та розгрузки для своїх воїнів.

«Кошти здавали прості люди, від двору до двору. Навіть безробітні і пенсіонери приносили. Хто — 50 гривень, хто кількасот, а Світлана Педченко 5 тисяч не пожаліла, — каже Віктор Гилюн. — А очолила збір дружина нашого захисника Юлія Педоненко.  Загалом з початку активної фази російсько-української війни жителі піщанського старостату вже «затарили» і відправили кілька автівок гуманітарки. Одну «Газель» – для батальйону «Полтава», ще дві з харчовими продуктами та одну із речами першої необхідності — у волонтерські центри, що в Решетилівці.

До прикладу, наш місцевий пасічник Яків Якович Рибачик приніс 3 відра меду, загальною вагою близько 45 кілограмів. Долучаються до підтримки армії та населення і місцеві аграрії. Так,  підприємство «Бурат-Агро» передало на потреби війська не одну тонну паливно-мастильних матеріалів. А ще вирили метрів 300 захисних окопів. Дай Боже, вони таки не знадобляться…».

За словами Віктора Гилюна, лише офіційно у селах Піщане та Славки згаданого старостату  за останніми даними проживають 162 переміщені особи.

 Здебільшого вони прибули з Харківщини, Донеччини, Луганщини. Наразі активно їдуть і з Миколаївщини, а на Київщину навпаки відбувають. Сельчани і цих людей турботливо узяли під своє шефство. У старостаті вже роздано більше 100 продуктових наборів від ООН. Люди повіддавали для безкоштовного проживання переселенців належні їм хати-пустки, а дехто і в свої жилі оселі їх радо запросив, прихистив та годує. Селяни за першим покликом старости везуть незнайомим людям продукти, меблі, пралки, хоч і бувші у використанні, але в гарному стані.

Але найбільші переживання піщанців природньо за своїх захисників, які наразі боронять вільне майбутнє України. Наразі це 36 жителів старостату. Усіх їх чекають додому якнайшвидше живими-здоровими і з перемогою.

More from author

У лікарнях Полтавщини працюють понад 200 медиків з числа ВПО

Війна змусила багатьох українців покинути свої будинки й відправитися в більш тихі та безпечні місця. Одні виїхали за кордон, інші вирішили за краще не...

 Благодійний  фонд «Карітас Полтава» – місце де виростають крила

“Карітас” - український благодійний фонд, заснований 1994 року з центральними офісами у Львові та Києві, й регіональними осередками в інших обласних центрах. Організований та...

Волонтерська організація «Полтавський батальйон небайдужих»: працюємо задля перемоги

25 лютого 2022 року очільниця "Полтавського батальйону небайдужих" Наталія Гринчак оголосила про його відновлення та запуск активної волонтерської роботи. Ця громадська організація, повідомляє сайт...