М’ясне волонтерство у Решетилівці, або коли радієш, що тобі підклали свиню…

“Підкинути” або “підкласти свиню” — фразеологізм, який не дуже подобається українцям, адже він означає — завдати комусь прикрощів. А от четвірка решетилівських волонтерів Анастасія Пилипенко, Віталіна Сухно, Дмитро Федак і Владислав Любченко дуже не проти, щоб їм підкинули свиню. Головне, щоб справжню і  чималеньку!

Бо вона, повідомляє сайт poltava.one, обов’язково перетвориться на партію смачнезної тушонки для наших захисників.

На першу свиню скинулися вчотирьох

Ідея поживного і смачного волонтерства належить Анастасії Пилипенко. До слова, ця дівчина добре відома землякам-решетилівцям як членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (будучи представницею малярства по склу), а ще як чудова тату-майстриня, одна з представників Національної асоціації майстрів тату, татуажу та пірсингу в Україні. “Але хіба нині тільки до творчості? Коли в країні таке відбувається — ніхто не може бути осторонь”, — вважає Анастасія, як і кожен з її товаришів.

“Одного дня я поспілкувалася з другом, який тоді знаходився на передовій у нестерпних умовах. Жалівся, що мають банку консерви на шістьох, а воду, щоб напитися, цідять з батарей. У мене серце защеміло, — каже Настя. — Не витримала і про все розповіла найближчим друзям. Так і вирішили виготовляти свинячу тушонку для наших бійців. Місцем наших кухонних “баталій” стала літня кухня, яку з радістю і без проблем надала Дімина мама Таня. Ми вчотирьох скинулися на першу свиню, яка обійшлася нам у 6 тисяч гривень, зайшли банки, дістали автоклави і незабаром пробна партія із 65 банок м’ясних закаток була готова. Спробували самі і навіть здивувалися, бо вийшло дуже смачно”. 

Волонтери сконтактували з начальником відділу культури, молоді, спорту та туризму Решетилівської міської ради Михайлом Тітіком, який безпосередньо задіяний у координації  місцевого волонтерства, і завдяки йому відправили свої перші баночки на фронт. Незабаром у відповідь дочекалися подяки, бо наші захисники були щасливі і задоволені від таких доречних передач.

“Сьогодні нам всі українські солдати своїми, рідними стали”

На цьому етапі, впевнившись у власних силах,  активісти почали розповідати про своє м’ясне волонтерство, де тільки можна. А ще просили у небайдужих банки, інгредієнти (крім мяса у рецепті передбачено сіль, суміш спецій, і звичайно ж… любов українців, якою, як писали на банках, ємності заповнювали по вінця). Активісти запрошували й людей на підмогу. На кожну баночку команда обовязково клеїла й оптимістичн етикетки з патріотичною символікою, де зазначалося, мовляв, банки брали по сусідах, а після перемоги прохання до воїнів тару повернути особисто (тобто повернутися живим)!

На ініціативу волонтерів щиро відгукнулася Решетилівська громада. Краяни у відповідь на заклики підтримують і коштами, й усім необхідним. Одного дня добрі люди просто так подарували волонтерам… свиню. Тобто, що називається, підклали саме те, що треба! 

На сьогодні завдяки такій небайдужій співпраці команда вже відправила на фронт понад 800 банок тушонки, опрацювавши з півтонни м’яса,  і зупинятися на цій красивій цифрі не збирається! Захисники Донеччини, Луганщини, Харківщини, Херсонщини вже згадують їх добрим словом. 

“Постараємося вийти й на інші напрямки, — каже Анастасія. — А відправляємо тушонку не обов’язково своїм захисникам-вихідцям з Решетилівщини. Бо сьогодні нам всі українські солдати своїми, рідними стали. 

Волонтерство на Решетилівщині діє досить активно в різних напрямках (у нас він теж не один), а от щоб тушонку хтось для фронту виготовляв крім нас у громаді, наче не чула. Нам дуже приємно отримувати відгуки з фронту, але набагато приємніше було б, щоб просто зникла така потреба… Щоб війна минула і наші воїни повернулися додому! А так ми, як і наша армія, скільки доведеться вперто налаштовані працювати до переможного фіналу!”.

More from author

Микола Козюра — педагог, який пізнав щастя “сродної праці”

Серед когорти педагогів Решетилівщини, які, залишивши цей світ, разом з тим залишили в її історії незабутній слід, особливе місце посідає Микола Степанович Козюра —...

Свищики — то не просто іграшки, наділені “голосом”

Свищики, свистунці або пищики. Хто не має вдома таких цікавих іграшок або принаймні не мав нагоди потримати в руках і посвистіти в таку глиняну...

“Доволонтерилися” до борщів!

Саме так можна сказати про решетилівських волонтерів. У Решетилівській міській територіальній громаді, що на Полтавщині, волонтерство не просто на підйомі, а на вищому рівні!...
.,.,.,.