Пам’ятникопад та перейменування вулиць: як зміниться топонімічна карта Полтавщини

Повномасштабна війна Росії проти України породила нову хвилю декомунізації і водночас палкі суперечки щодо культурної спадщини різних періодів. Нині дискусії точаться не тільки довкола назв вулиць та встановлених пам’ятників на честь діячів Радянського Союзу, але й російських письменників часів імперії.

У соцмережах продовжуються справжні баталії щодо доречності чи недоречності знесення монументів Булгакова, Пушкіна та Толстого. Водночас результати опитування соціологічної групи «Рейтинг» свідчать, що понад 65% українців підтримують перейменування вулиць, які мають російські чи радянські назви. 71% виступають за демонтаж пам’ятників, які пов’язані з країною-агресором.

Як зміниться топонімічна карта Полтавщини, дізнавалася Poltava.One.

Перейменування вулиць за участі громадськості

Найпершою під нову хвилю перейменувань на Полтавщині потрапила вулиця Маяковського в Кременчуці. Тепер це вулиця Єднання України. Вибір робили неспроста. У міськраді такі зміни пояснюють тим, що саме на цій вулиці знаходиться гуртожиток та гуманітарний штаб, де приймають вимушених переселенців з різних регіонів України. За словами мера Кременчука Віталія Малецького, у місті є ще близько 70 назв, які збираються змінити.

Незабаром пропозиції щодо перейменування представлять на розгляд громадськості. Тим часом кременчужани у соцмережах висувають свої варіанти нових топонімів. Зокрема, є ідея назвати деякі вулиці на честь міст-побратимів, які нині активно підтримують Кременчук гуманітарною допомогою. Це – Алітус (Литва), Бигдощ (Польща), Бітола (Північна Македонія).

У Пирятинській громаді дві вулиці пропонують назвати на честь Героїв України – Андрія Конопльова та Олександра Оксанченка. Обидва отримали найвищу державну нагороду посмертно. Уродженець Полтавщини Андрій Конопльов з листопада 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході країни. Загинув у січні 2015 року в танковому бою. Встиг знищити одну ворожу бойову машину та підбити ще одну.

Почесний громадянин Миргорода, полковник, льотчик першого класу Олександр Оксанченко загинув наприкінці лютого цього року в повітряному бою, відволікаючи на себе ворожу авіацію.

У Полтаві ще на початку квітня на сайті міськради зареєстрована петиція щодо «дерусифікації міста». За кілька днів вона зібрала необхідну кількість голосів. Автор звернення пропонує демонтувати об’єкти, які прославляють перемогу російської армії в Полтавській битві, знести пам’ятники Олексію Зигіну та Миколі Ватутіну, а також змінити назву низки вулиць.

Місцеві депутати також не відстають та надсилають свої варіанти нових топонімів міському голові. До прикладу, Сергій Іващенко пропонує змінити вулицю Героїв Сталінграда – на Героїв Харкова,  вулицю Маршала Бірюзова на Волонтерську, вулицю Ватутіна на Святослава Пашинського, а вулицю Зигіна на Охтирську. Питання «дерусифікації міста» вже піднімали на засіданні Полтавської міськради.

Мер Олександр Мамай вважає, що конкурс на перейменування вулиць має бути оголошений вже по завершенню воєнного стану, нові топоніми повинні обрати жителі громади, а от долю пам’яток історії вирішуватиметься спільно з Кабміном.

Чи доведеться полтавцям переоформлювати документи через перейменування вулиць?

Законодавство України каже, що зміна назви вулиці не дорівнює зміні реєстрації місця проживання. Тож, якщо ваш провулок чи проспект підпадає під чергову хвилю декомунізації, то вам не доведеться одразу бігти та вносити зміни до паспорту чи витягу до id-карти. Утім, якщо ви згодом будете обмінювати документ, що посвідчує особу, або змінювати прізвище, то одночасно зможете переоформити і місце реєстрації. Не слід переживати і власникам нерухомості, яка розташована на вулицях, що в майбутньому можуть потрапити під перейменування.

Свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, договори купівлі-продажу, дарування тощо залишатимуться чинними. Якщо ж ви захочете продати або подарувати свою нерухомість, то зможете звернутися із заявою про внесення необхідних змін до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно . Тож, у документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва вулиці.

Пам’ятникопад на Полтавщині

Водночас не всі в регіоні погоджуються відкласти обговорення щодо знесення історичних пам’яток на потім. Так, у селі Цепки Миргородського району демонтували бюст радянського воєначальника Миколи Ватутіна. Ініціатором виступив Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті. Тепер погруддя відправлять до Державного музею-заповідника «Парк радянського періоду», який знаходиться в Путивлі (Сумщина).

Натомість у Ціпках має з’явитися пам’ятник уродженцям села – Павлу Чижевському (член Української Центральної ради та міністр фінансів УНР) та його синам Миколі (підполковник Артилерії Армії УНР) і Григорію (міністр внутрішніх справ УНР, учасник Другого Зимового походу УНР).

А от у селі Коломацьке Полтавського району вирішили демонтувати бюсти болгарських комуністів Цвятка Радойонова та Дмитра Благоєва. Погруддя першого вже залишило свій постамент. У Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті звертають увагу, що у самій Болгарії пам’ятник Радойонову знаходиться у Музеї соціалістичного мистецтва, а стадіону, який колись мав його ім’я, дали нову назву – «Севтополіс».

Тим часом у селі Левенцівка Полтавського району демонтували погруддя російського письменника Максима Горького. Бюст перемістили до Державного музею-заповідника «Парк радянського періоду». До того ж у селі Мануйлівка припинив роботу музей Максима Горького. З трудовим колективом закладу договори поки що не укладають. Нині вирішується подальша доля музею. Він може стати краєзнавчим або бути присвяченим Героям України.

More from author

Микола Козюра — педагог, який пізнав щастя “сродної праці”

Серед когорти педагогів Решетилівщини, які, залишивши цей світ, разом з тим залишили в її історії незабутній слід, особливе місце посідає Микола Степанович Козюра —...

Свищики — то не просто іграшки, наділені “голосом”

Свищики, свистунці або пищики. Хто не має вдома таких цікавих іграшок або принаймні не мав нагоди потримати в руках і посвистіти в таку глиняну...

“Доволонтерилися” до борщів!

Саме так можна сказати про решетилівських волонтерів. У Решетилівській міській територіальній громаді, що на Полтавщині, волонтерство не просто на підйомі, а на вищому рівні!...
.,.,.,.